АФГАНІСТАН – ТИ ВІЧНИЙ БІЛЬ…
Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Жорстока тиша. Вибухоподібна…
Війна. Війна. Війна…
Афганська війна..., брудна, неоголошена... вона тривала 10 років. Триває і сьогодні, але слава Богу без участі наших солдатів. А тоді ж , ідучи у те пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
В ім'я волелюбного афганського народу, ім'я миру, братерства на землі, вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче - життя. Багатьом із них ніколи уже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі.
Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший.
Роки, скільки їх не минуло, не зітруть у народній пам'яті імена воїнів-афганців. Схилімо ж голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя та вклонімося доземно нашим мужнім воїнам, які змогли подолати пекло війни та повернутися додому.
