«НІ, Я ЖИВА, Я БУДУ ВІЧНО ЖИТИ! Я В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ!»
Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад сто років. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як називали її, несла людям вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя, несе і зараз, устами нашими, її потомків. Леся Українка – багатогранна творча особистість, про яку Микола Бажан писав : «В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю».
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрічався на шляху зі мною,
Того я щирим серденьком вітала.
Учні 9 класу (кл. керівник Стороженко Н. О.) підготували літературно-музичну композицію, присвячену 152 річниці з дня народження Лесі Українки.
